Перші спроби пера

       НАША МОВА

Яка прекрасна наша мова,

Така чарівна й загадкова.

Яка легка наша розмова

Без "бур'янів" та "чорно слова".

Рідне слово, рідна мово.

Що миліше є у світі?

Що найперше чують діти?                                                                          

Рідне слово, рідну мову.

Спасибі нашому народу,

Що у страшну і злу негоду

Він рідну мову не забув,

Хоча чужу постійно чув.

Це мова дня і ночі, веселки і дощу.

Це річ зими й весни, і сміху і плачу.

Допоки буде мова, весільна й колискова,

То доти жити нам і нашим матерям.

Тому недарма вона солов'їна,

Прекрасна наша рідна мова.

І лине вона, як пісня лебедина,

Легка, і весела, і завжди чудова.

Нехай же буде завжди з нами

Та мова, що говорять наші мами.

Яку плекали наші дідусі й бабусі,

Яку так освятив Кобзар.

Шановні друзі!

Борімося за неї,

Полім її від бур'яну і чвар!

Кінчур Оксана, 10 - В кл.

ПРОЩАВАЙ ЛІТО

Літо - найкраща пора,

У нас канікули! Ура!

Добре ми відпочивали,

Сили й розуму набрались.

Хто їздив до Чорного моря,

А хто - відпочивав у горах,

Дехто ягоди збирав:

В лісі гроші заробляв.

Хто - небудь їздив до бабусі,

Допомагали татові й матусі.

На велосипедах гасали,

Книги читали,

На комп'ютерах грали,

У футбол і баскетбол,

Та різні ігри грали.

В'язали вишивали,

А часом і дурня валяли -

Одним словом «відпочивали»

Пам'ятали застереження вчителів,

Дотримувались правил дорожнього руху:

Якщо машин нема подалік

Подивившись праворуч, ліворуч

Дорогу перебігали щодуху.

Купались в дозволених місцях,

«Не спитавши броду, не лізли у воду.»

Класного керівника пам'ятали слова,

Які нам стали в пригоді.

Грибів отруйних в свої кошики не брали,

Були обережні з електроприладами, газом, вогнем

Завдяки цьому ми всі живі й живем.

Богданець Сергій, 10-В к

ДОРОГІЙ МАТУСІ

Мамо, Ти у мене одна

Найдорожча за сонце, за небо, за зорі.

І низенько вклоняюсь я долі,

Що мене в цей світ привела.

Ти свята, Ти від бога,

Бо вдихнула життя нам у серце.

Хай рівненькою буде життєва дорога,

І щасливо Тобі по ній йдеться.

Я дякую, за ту невичерпну науку,

Що переймаю в Тебе по всяк час.

За щирість, ласку, доброту,

Якою неупинно зігріваєш нас.

Я обіцяю пам’ятати Твої слова,

Що лише добротою виховати можна.

Для мене, справді, Ти свята,

Бо робиш із любов'ю все, на що спроможна.

Ніколи ти не думаєш про себе,

Що може вже перепочити час.

Зимою й літом, днями і ночами

Постійно ти піклуєшся про нас.

Дорога матусю, люба моя ненько,

Тобі я дякую за все.

Ти, мов те сонце - лагідна, рідненька,

Для мене ти у світі над усе!

Я матінку святою називаю,

Бо в світ Вона мені життя дала.

Хай буде завжди молода душею

Матуся дорога моя!

Кінчур Оксана 10-В кл.

Оберіг

Хліб пахучий лежить на столі

Його бабуся спекла мені,

Такий ніжненький і смачненький

Цей окраєчок маленький.

Ним потрібно дорожити

І з хлібцем також дружити,

Щоб окраєчок завжди

Був у мене будь-коли.

        

Моя бабуся трудівниця

Я для неї помічниця –

В'яже, шиє, вишиває,

Вона свою роботу добре знає.

І знову на столі оберіг лежить,

І знову до нього моя сім'я біжить.

А бабуся моя наймиліша,

Найдорожча мені й найрідніша.

        

Всьому мене вона навчає,

І мою відкриту душу розглядає.

Щоб з мене виросла трудівниця,

Бо з мене вже хороша помічниця.

Сон

Снилось мені, що я літала...

Як фея, чарівно співала,

Жила я на хмаринці пухкій,

їла фрукти, пила напій чарівний.

З птахами по небу літала.

Картини на хмарі малювала,

Сонцю пісні співала,

Квіти чарівним пилком посипала.                                                                 

– Невже це рай?

Просинаючись спитала.

Хотіла б я там жити,

Добро всім на світі робити!        

Моя Україна

Я люблю тебе,

Україно моя!

Як сонечко й мама

Для мене ти - одна!

Іншої країни я не знаю,

Ніде нема такого раю,

Як ти даруєш нам щодня.

Я люблю тебе,

Україно моя!

              Стрілець Оксана, 6 - Г кл.

Горобина

У лісочку на горбочку

Там мій дім, моя оселя,

Там і квіти, і травиця,

І сусідонька-криниця.

Біля криниці багато птиці,

Там і зайці, і лисиці.

Я живу, неначе в казці,

Біля сусідоньки-криниці.

Удень до мене в гості

Летять пташки пернаті.

Нікому не шкодую,

Усіх я почастую своїми ягідаками.

Ідуть до мене всі, щоб поживитись,

До сусідоньки-криниці –

Щоб води напитись.

Ось така я горобина, ось така я пишна,

Немов червона вишня!

                         Бричка Ганна, 6-Б кл.

Моїй вчительці

Дорога наша вчителько люба,

Ми шануємо Вас всі і любим.

Ви для нас, наче мати рідненька,

Ми Вам дякуєм ніжно і щиро

За слова Ваші мудрі і милі,

За терпіння до нас й розуміння,

Хай за все Господь шле Вам спасіння.

Ви нас вчили, себе не жаліли,

У світ знань нам дорогу відкрили.

З вами легко по ній було йти,

Будем в серці Вас вік берегти.

Знаєм, Вам було з нами нелегко,

Бо до мудрості нам ще далеко.

Що не так ми робили, простіть нас

У сумний цей і радісний час.

Наша чуйна, і мудра, і добра,

Доброта не заходить за обрій,

І таким вчителям, як Ви є

 Хай Господь Вам здоров’я дає,

І хай Матінка наша Господня

Вам довіку, завжди і сьогодні

Посилає мир і спокій у серце,

Мрій і надій золотеє джерельце.

Хай святі усі в добрий час

Молять Господа Бога за Вас,

Бо душа Ваша Богу відкрита,-

Многі літа, Вам, многая літа.

Бричка Наталія, 6-Г кл.

Вірю в майбутнє твоє Україно

Вірю в майбутнє твоє, Україно!

Матінко рідна, як сонце ясна.

Слово це вимовляю я гідно,

Бо для мене одна ти така.

Ти нам світила як сонечко ясне,

Та не хотіли тебе вознести,                                                              

Люди недобрі хотіли все вкрасти,

Але всі ми тобі помогли.

Ми пов'язали жовті банданки,

Вийшли змагатись за власне добро.

Ми не хотіли попасти в це рабство,

Ми помогли здолати це зло.

Хай же ми мерзли й голодували,

Та на майдані змагалися всі.

Всі праведні люди гасло кричали:

"Ми твої дочки, Україно, й сини!

Ми не дозволимо нас ображати

Та поділити на дві сторони,

Захід і Схід - зостаньмося разом,

Бо ми не предмети, а люди, як всі!"

Ось і настала чекана година,

І перемога у наших руках.

Ми всі змагалися й правди добились,

І вірим в майбутнє, що є воно в нас!

Місюкевич Наталія, 10 - В кл.

                 Весна

Я рано-вранці прокидаюсь,

Дивлюсь в вікно - вже тане сніг,

 І радісно пташки співають:

Весна іде вже на поріг.

І лід розтанув на річках,

І квіти хороше розквітли,

На них дивлюся я щодня,

Вже сонце вгору піднялося,

Річки виходять з берегів.

Весну я радісно стрічаю

І завжди я радію їй,

Бо це пора така чекана,

Красива, мила, довгождана,

Усе цвіте, пишніє, розквітає,

І всьому людству душу звеселяє.

*       *       *

Веселка яскрава у небі з'явилась

В той час, як земля від потопу звільнилась

І свідчить ще й досі всім людям довкола,

Що більше потопу не буде ніколи.

Місюкевич Наталія, 10 - В кл.

Я на хмаринці мандрувала

Прокинулася я на світанку,

Відкрила очі - біле все!

І здивувалася: ой мамко!

Куди мене цей сніг несе.

Я, мов пуховим покривалом,

Закутана уся була,

Сніг йшов усю ніч, а диво сталось,

Зробилася зовсім я мала.

Вже на хмарині я сиділа,

Птахи співом щось мені,

І зірка ніби мерехтіла,

І сяяла удалині.

З'явилось раптом море квітів

І я гуляла поміж них,

Аж ось і сонце вже не гріє.

З моєї хмарки дощ побіг.

Несе моя мене хмаринка

Над лісом наче вогняним,

А може, це не ліс, це сонце

Нарешті хоче стать земним!

А ось уже й дерева голі,

Немає одягу на них,

Мене хмаринка опускає,

І з неї я швиденько: плиг!

Я тільки зараз зрозуміла

Що це наснилося мені:

Побачила всі пори року

В моїй найкращій стороні.

Вирій думок

Сумує день - туман наплів

Думок осінніх в вирій.

Той вирій взяв і полетів

Над небосхилом сірим.

Осіннє листя золоте

Лягло на землю...

А вирій крила розпустив

Й курликнув щось до мене...

8 Березня

Вони найгарніші, вони наймиліші

З радістю ми їх зустрічаємо,

Мам, бабусь та дівчаток

Зі святом 8 Березням вітаємо.

їм усім ми даруємо цей день

Танці, вірші та багато пісень.

Пора - пора порадуємо вас

У цей святковий час,

І піснею і танцем

Матусям нашим доргим

Бажаємо щастя.

І сьогодні вам від нас низький уклін

Прийшла весна

Прийшла весна прекрасна

Многоцвітна, тепла, ясна.

Чорну землю розбудила

І барвінком укрила.

Поспішають квіти проростати,

Журавлі починають вертати.

Також сонечко теплішать,

А ще й дітки розумнішать

Незабаром свято наближається,

8 Березням називається.

Хочем привітати всіх жінок і дівчаток,

Цих справжніх наших янголяток.

Щастя й миру побажати,

І горя їм щоби не знати,

А ще добра, тепла

І гарні діла!

Адже свято це прекрасне,

За собою весну веде.

Також сонечко жовто - красне,

За нею іде.

Хоче світ освітити,

Всіх на свято розсмішити,

Щоб були веселі, працелюбні

І для рідних незабутні.

Мова - то скарб України

Пташечка пурхне у віконці,

Ніжно засвітись вже сонце,

Вітер відкриє квартирку,

Лагідно збудить дитинку,

«мамо!»- гукає хлоп'ятко.

«Сину, вставай на зарядку!

Бігом збирайся до школи,

Мову вивчать колискову.

Мова - то скарб України,

Мову цінуй ти віднині!»

Любіть і ви своє село

Село! Яке воно чудове –

Таке прекрасне і казкове,

По всіх усюдах простяглось.

Воно неначе диво.

Щось, Видніється в далечині,

Чи, може, не мариться мені?

І там, на ньому, ніби в морі,

Ростуть, духмяні колоски...

А там гаї, лани, садки...

Шумить лісочок край села;

Ось хата рідная,

А біля неї дві берізки

Порозпускали свої кіски,

Коло джерельної криниці

Росте калинонька-дівиця...

Люблю своє село я дуже,

І ти своє люби, мій друже!

Рівненщина

Рівненщина - моя Батьківщина,

Тут я зросла, як була дитина.

І пізнала все навколо:

Мій перший крок і перше слово,

Родючі землі, щедрий край,-

Це ніби є земний нам рай.

Тут постаті відомі народились

Вони зростали тут, трудились.

Нам Богом дана ця земля,

Любіть її, як люблю її я!

Бережімо планету

Давайте, друзі, будемо планету берегти,

У всесвіті такої нам більше не знайти.

Квітуча і родюча, на всіх лише одна,

Тому нехай ніколи війни не зна вона!

Хай ясно світить сонце,

Хай музика бринить.

Щоб зберегти планету,

Давайте в мирі жить.

Про Україну

Герб державний маємо,

Тризубцем називаємо.

Прапор маємо ми державний

Малюємо його вправно –

Синій ,жовтий - кольори,

І малюнок хоч куди.

А у селах, у хатах –

Рушники на образах.

Вони нас оберігають

 Також злих духів відганяють.

Восени тут жито жнуть,

А як весь врожай зберуть,

Тоді хліба напечуть

І всім гостям роздадуть.

Любим ми колядувати

Ще й пісні співати.

Ось я все вам розказала,

Україну описала.

            Чарівниця зима

На вулиці весело,

Гуляє дітвора.

На дворі біло - біло:
Прийшла краса зима!

Стоять дерева білі,

 Заснув замерзлий ліс, :                                           

І по біленьких стежках ;        

Пройшовся рудий лис.        

Яка зима весела,

Казкова ця пора.

Це ж зіронька на небі -

Чекаємо Різдва!

А я сиджу в кімнаті,

 Дивлюся у вікно.         

Крізь скло зовсім не видно -

Зі срібла все воно.

У літньому дворі

Як добре в літньому дворі

Різноголосій дітворі.         

Скавчать, нявчать,        

Пищать, гудуть,

І всі під сонечком ростуть...

Три сестрички - киці - Мурки,

Довго гралися у жмурки:

Так ховались і жмурились,
 Що й обідати спізнились.
 А цуцики, мов хлопчики,

Ганялись за горобчиком:       

 Гарчали, метушилися -

Двір захищати вчилися.         

Гусак із гускою сичать

На кошенят і цуценят:

3 дороги геть! Дорогу дати!

Йдуть гусенята! Не чіпати!

І квочки сини й донечки -
Пухкі жовтенькі сонечка

Уважно вчаться в матінки

Клювати зерня у затінку.

Меткі джмелята і бджолята

Невтомно учаться літати:

Ширають вслід за мушками

У листі поміж грушками –

Літати дуже хочу я!-

Сказало рідним солов'я

Беркиць!- з-під стріхи впало,

Тепер пищить під липою...

Як добре в літньому дворі:

Скавчать, нявчать,

Пищать, гудуть,

І всі під сонечком ростуть!

Казковий ранок

Рано-вранці сонце прокидається.

І відразу казка починається:

Вітерець дмухне,

По гайку війне,

Він у казку віднесе мене!

Он Телесик плаває у човнику,

Золотих рибин по вінця повному.

Бабі на обід

Віднесе їх дід -

Хай вона підсмажить їх як слід.

Колобок все котиться доріжкою,

Кіт - В - Чоботях бігає за мишкою,

А стара Яга

Ледве шкутильга -

Розболілась кістяна нога...

На чарівну жаба перетворилася,

Як дівчина, заговорить горлиця...

Не страшний кощій,

Триголовий Змій -

Виграє добро у казці бій.

Все життя ми казочку читаємо -

Сторінки ,як день перегортаємо...

Хоч сто літ мине -

Казка не засне,

А в дитинство віднесе мене